В цій статті ми обговоримо:
Ось які виправдання часто можна почути від людей у відповідь на запитання, чому вони не ведуть облік особистих фінансів: “Це марна трата часу, бо скільки отримали, стільки й витратили”, “Це нудно і забирає багато часу” тощо. А найголовніше більшість вважає, що ця інформація їм нічого не дасть. Але хто спробував систематизувати свій бюджет, думає інакше. Проста таблиця доходів та витрат, яку ми сьогодні розглянемо, не лише допоможе побачити реальну картину ваших фінансів, але й знайти приховані резерви та відкрити нові можливості.
У статті ми намагатимемось розвіяти міф про те, що планування та облік – це марний та довгий процес. Щодня така робота займає 1-2 хвилини. Трохи більше наприкінці місяця, коли треба проаналізувати підсумки та намітити план наступного періоду. Користі від таблиці набагато більше, ніж витраченого на її складання часу.
Що це за таблиця, і навіщо її треба вести
Таблицю доходів та витрат може розглядатися як обов’язковий елемент ведення сімейного бюджету. Це документ, в якому відображено все фінансове життя сім’ї. Коли у вас є чітка картина перед очима, що ви заробили і куди витратили, то не залишається питань про гроші, що витікають крізь пальці, дірку в кишені і неможливість відвезти дітей на море.
Хоч би як ви ставилися до грошей, вони є у вашому житті і завжди будуть. Якщо ви ними не керуєте, вони керують вами. Влаштовує така ситуація? Якщо ні, то з перших доходів треба знати, скільки отримали і на що витратили.
Багато хто може сказати, що жити в такому режимі неможливо, коли все контролюєш і враховуєш. Потрібно насолоджуватися кожною хвилиною тут і зараз і не думати про гроші. А хто сказав, що не можна насолоджуватися? Зовсім не потрібно тотальної економії та відмови від маленьких та великих радостей життя. Але отримати їх допомагають не банківські кредити, а просте планування фінансів.
Завдяки фінансовому контролю кожна сім’я може дозволити собі більше, ніж сім’ї з таким самим достатком, але хаосом у гаманці та голові. У них немає емоційних та спонтанних покупок, немає боргів. Проте є капітал на “чорний день”, довгострокові інвестиції, гроші на розваги, відпустку та освіту дітей.
Звичайно, якщо просто щодня заповнювати табличку, то нічого з неба не впаде. Цифри допомагають побачити, чи є “чорні” дірки у вашому гаманці, куди зникають усі гроші, варіанти економії. А найголовніше, вони змінюють мислення, коли з’являється бажання змінити поточний стан справ – підвищити доходи та оптимізувати витрати.
Зазвичай, в сім’ях по-різному ставляться до грошей та їхнього обліку. У якихось все контролює одна людина (як правило, та, хто більше заробляє) і видає потрібні суми на витрати. І тут і таблицю зручніше складати йому, оскільки часто друга половинка не знає реального фінансового становища.
В інших – бюджет спільний, коли всі доходи надходять до загальної скарбниці, а щомісячні витрати обговорюються на сімейній раді. У жодному разі не йдеться про поточні обов’язкові витрати. Наприклад, оплата комунальних послуг чи проїзду у громадському транспорті, купівля продуктів чи бензину для сімейної машини. Ми говоримо тут про великі витрати, які можуть суттєво вплинути на фінансове становище сім’ї цього місяця чи року. Обговорення йде про купівлю побутової техніки, мобільних гаджетів, майбутньої відпустки або витрат на освіту дітей та розваги, ремонт у будинку та інше. За такого розкладу облік фінансів може вести будь-який член сім’ї. Але на жаль, без взаємної довіри та згоди процес буде утруднений.
Принципи ведення таблиці
Є кілька способів ведення таблиці з обліку доходів та витрат:
- у блокноті або зошиті за допомогою ручки та калькулятора;
- у електронних таблицях Excel або Google Таблицях;
- у комп’ютерних програмах та мобільних додатках для ведення домашнього бюджету.
Вибирати можна будь-який, але необхідно дотримуватись основних принципів. Тоді можна отримати реальний домашній бюджет, який дозволить правильно планувати та правильно розподіляти гроші. А це вже шлях до складання повноцінного особистого фінансового плану, в якому є місце для реалізації короткострокових та довгострокових цілей.
Такими принципами складання та ведення таблиць являються:
- регулярність – необхідно щодня вносити все, що прийшло та пішло з вашого сімейного гаманця. У жодному разі не запам’ятовуйте, все рівно можна щось пропустити або забути. Якщо розплачуєтесь банківськими картками, то наприкінці дня внесіть суми з історії операцій. Якщо використовуєте готівку, зберігайте чеки або в телефоні (наприклад, у нотатках) напишіть витрати;
- терпіння – на початку може бути важко і захочеться кинути все. В багатьох так було, людям набридало і вони переставали вести таблицю. Так, робити вручну, записувати в блокнот цифри, а потім їх рахувати, може забракнути терпіння. Краще підготувати собі електронну таблицю і автоматизувати процес. У часі це займає не більше 1-2 хвилин;
- охоплення всіх членів сім’ї – це обов’язкова умова. Чоловік (дружина), діти, бабуся (дідусь) та інші домочадці повинні щодня повідомляти вам свої доходи та витрати. Краще не дозволяти кожному вносити самостійно цифри до таблиці. Велика ймовірність, що хтось із них помилиться, і картина спотвориться. Напевно, для деяких сімей виконання цього принципу виявиться найскладнішим. Прийдеться попрацювати з кожним і виробити цю корисну звичку;
- спільне обговорення підсумків та планів на наступний місяць – це може бути дуже цікаво і реально об’єднувати сім’ю.
Етапи складання таблиці
З принципів випливають основні етапи складання таблиці. Проста схема ведення сімейного бюджету має такий вигляд.
Етап 1. Підготовка
Якщо ви вперше взялися до бюджетування, то перші 1-2 місяці доходи та витрати краще розбити на кожен день. Можна вже на цьому етапі відразу сформувати категорії чи зробити це наступного місяця. Вони у кожної сім’ї будуть різні. Наприклад, в одному з варіантів витрати поділяються на:
- обов’язкові (комунальні платежі, стільниковий зв’язок + інтернет, освіта, продукти харчування, промтовари, транспорт, здоров’я + краса);
- необов’язкові (розваги, одяг/взуття, великі покупки, будинок, сад та город);
- непередбачені витрати – 10% від усіх витрат.
Обов’язково необхідно додати графу “На початок місяця”. Це те, що залишилося у гаманці чи на банківських картах. Ці гроші витрачатимуться на початку місяця до отримання чергових доходів.
Не забудьте про рядки “Разом доходів” та “Разом витрат”. Насамкінець рахують ці пункти. У когось вийде “Економія”, у когось “Перевитрата”.
Етап 2. Аналіз після 1- 2 місяців ведення бюджету
На цьому етапі таблиця змінюється. Ви вже знаєте свої основні статті доходів та витрат, приблизні суми за кожною з них. Настав час проаналізувати результати. Якщо наприкінці місяця отримали економію, з бюджетом усе гаразд. Якщо йде перевитрата, треба терміново шукати причину та розробляти план з усунення дірок. Кожен сам вирішує, від яких витрат можна відмовитися зовсім, що робити рідше, де і як купувати дешевше та інше.
Етап 3. Коригування
Таблицю на цьому етапі коригуємо графами “План”, “Факт” та “Відхилення”. Порядок заповнення такий:
- на початку місяця вводимо цифри у графу “Залишок на початку місяця”. Вона повинна дорівнювати сумі з графи “Економія/Перевитрата” за фактом з попереднього місяця або вашою готівкою у гаманці, на банківській картці. Сума йде однакова і за фактом, і за планом;
- потім заповнюєте стовпчик “План”- на основі аналізу даних за попередні періоди та ваших планів на цей місяць. Наприклад, у листопаді нам треба було сплатити податок на майно, тож заздалегідь потрібно запланувати цю суму;
- протягом усього місяця відбувається заповнення колонки “Факт”. Щодня в комірку відповідної статті необхідно вводити потрібні цифри.
Етап 4. Продовження ведення сімейного бюджету
Кожен слідуючий місяць складається нова таблиця з заповненням відповідних статей доходів і витрат. Наприкінці року можна підбити підсумки та заповнити звітну річну таблицю.
Просунуті користувачі складають діаграми, розраховують у відсотках частку кожної статті у сімейному бюджеті.
Окремо хочеться зупинитися на статті “Накопичення”. Кожна сім’я зобов’язана її мати. Гроші на неї потрібно перераховувати не наприкінці місяця, коли вже все витрачено, а з першого доходу в поточному періоді. Родина сама повинна визначити, скільки грошей переводитимете в накопичення. Фінансові консультанти рекомендують не менше 10% від щомісячних доходів. Головне, що це треба робити регулярно і до поточних витрат.
Деякі люди часто запевняють, що вони просто не мають суми, щоб відкладати її в накопичення. Але повірте, вони є. Уявіть ситуацію, що наступного місяця вам підвищили плату за комунальні послуги на 10%. Ви не станете її вносити? Станете та знайдете де заощадити, щоб заплатити за квартиру. То чому державі ви знаходите 10%, а собі ні?
Завантажити готові шаблони з Excel або Google Документів можна, вибравши вкладку “Файл” – “Створити” – “Створити документ за шаблоном”. Знайдіть, наприклад, “Місячний бюджет” та “Річний сімейний бюджет”.
Для домашнього вжитку вони добре підходять. Можна змінити назви статей, додати або видалити категорії. Підсумки також підраховуються автоматично.